Запит до ДПСУ щодо затвердження узагальнюючої податкової консультації з питань оподаткування послуг транспортного експедирування

Вих. № 24/04-2012 від 24.04.2012р. Державна податкова служба України Щодо затвердження узагальнюючої податкової консультації з питань оподаткування послуг транспортного експедирування Згідно з п.52.6 Податкового кодексу України центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню. Узагальнюючі податкові консультації, затверджені Державною податковою службою України в лютому 2012 року, мали позитивний стабілізуючий вплив на діяльність суб’єктів господарювання цілого ряду галузей економіки. Вважаємо за необхідне звернути увагу ДПСУ на існуючі проблеми обліку та оподаткування діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надають послуги транспортного експедирування. Транспортно-експедиційні компанії стикаються з проблемами тлумачення податкового законодавства України, що регулює порядок обліку та оподаткування експедиторів податком на додану вартість. В Україні відсутня єдина практика визначення бази ПДВ експедиторів - посередників на ринку вантажних перевезень. У зв’язку з цим просимо розглянути можливість затвердження узагальнюючої податкової консультації з наведених нижче питань. 1. Податковий кредит та податкові зобов'язання експедитора на вартість послуг перевезення. Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Таким чином, послуги перевезення вантажу не є предметом договору транспортного експедирування, такі послуги надає інший суб'єкт - перевізник. Договір транспортного експедирування вважається різновидом посередницьких договорів, перелік послуг експедитора практично завжди передбачає укладення експедитором за дорученням його клієнта договору перевезення вантажу. Крім того сторони договору транспортного експедирування передбачають інші обов'язки експедитора: організацію перевезення вантажу на певних умовах, перевірку вантажу тощо. У переважній більшості випадків експедитор отримує не тільки плату за свої послуги, але і приймає від клієнта кошти в оплату послуг перевізника. Незважаючи на те, що експедитор, за визначенням, не є постачальником послуг перевезення, на практиці транспортно-експедиційні компанії, які співпрацюють з перевізниками - неплатниками податку на додану вартість, нерідко «накручують» 20% ПДВ на вартість послуг перевезення. Якщо ж перевізник є платником ПДВ, експедитор включає суму ПДВ з послуг перевезення до складу податкового кредиту. Описана вище практика приймається не всіма транспортними компаніями, тому є необхідність в отриманні офіційних відповідей податкового органу на наступні запитання: 1) чи виникає у експедитора, який укладає договір перевезення за дорученням клієнта від свого імені та перераховує перевізнику кошти в оплату послуг перевезення, а також у експедитора, який діє в аналогічній ситуації від імені клієнта, право на податковий кредит виходячи з вартості послуг перевезення? 2) чи зобов'язаний експедитор, який укладає договір перевезення за дорученням клієнта від свого імені та перераховує перевізнику кошти в оплату послуг перевезення, а також експедитор, який діє в аналогічній ситуації від імені клієнта, нараховувати податкові зобов'язання за ставкою 20% чи 0% (при міжнародних перевезеннях) на вартість послуг перевезення, якщо перевізник не є платником ПДВ? 3) чи відображаються в декларації з податку на додану вартість податкові зобов’язання та податковий кредит експедитора виходячи з вартості послуг перевезення? 4) чи враховуються при підрахунку обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій з метою розподілу податкового кредиту суми коштів, які отримані експедитором від клієнта для оплати послуг третіх осіб (перевізника та інших)? 2. Оформлення експедитором податкових накладних на вартість послуг перевезення. На практиці клієнт, перераховуючи експедитору кошти, що включають оплату послуг перевізника, претендує на отримання від експедитора податкової накладної на повну вартість замовлених послуг (включаючи послуги експедитора та послуги перевізника). При цьому, як було зазначено вище, експедитор не є виконавцем за договором перевезення вантажу, а кошти на оплату послуг (робіт) інших осіб не включаються в плату експедитора (ст.9 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність»). Відповідно до п.201.10 Податкового кодексу України обов'язок видати покупцю податкову накладну покладається на платника податків, який здійснює операції з постачання товарів (послуг). У зв'язку з цим експедиторам важливо мати офіційні відповіді ДПСУ на такі запитання: 1) чи зобов'язаний експедитор відповідно до норм Податкового кодексу України видавати клієнтові податкову накладну на загальну суму коштів, отриманих від такого клієнта, яка включає також кошти в оплату послуг перевізника? 2) чи є податкова накладна, видана експедитором клієнту на загальну суму отриманих за договором коштів, підставою для віднесення ПДВ до складу податкового кредиту клієнта? 3. Оподаткування ПДВ частини міжнародного перевезення, що припадає на територію України. Для здійснення міжнародних перевезень експедитори залучають перевізників-нерезидентів. Згідно з визначенням, яке міститься у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», міжнародні перевезення пасажирів та вантажів – це перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону. При цьому частина маршруту міжнародного перевезення може припадати на територію України. Винагорода (плата) перераховується нерезиденту загальною сумою за послуги міжнародного перевезення. Оскільки питання оподаткування зазначених операцій є спірним, учасники транспортного процесу потребують офіційної позиції ДПСУ з такого питання: - чи є перевезення на відрізку міжнародного перевезення, який припадає на територію України, об’єктом оподаткування ПДВ як послуга, яка поставляється нерезидентом на митній території України (п.190.2 Податкового кодексу України)? 4. ПДВ на суму штрафних санкцій за наднормативний простій транспортних засобів. У практиці внутрішніх та міжнародних перевезень трапляються наднормативні простої транспортних засобів перевізника, в тому числі з вини вантажовідправника або вантажоодержувача. Сторони договору перевезення, як правило, передбачають сплату замовником штрафних санкцій за такий простій. При цьому експедитори включають в договір з клієнтом аналогічні умови про сплату штрафних санкцій за наднормативний простій або ж передбачають компенсацію клієнтом сум штрафів, які перевізник стягнув з експедитора. З метою уніфікації практики оподаткування сплачених та отриманих сум штрафних санкцій, вважаємо важливим надання ДПСУ офіційної відповіді на наступне запитання: - чи є об'єктом оподаткування ПДВ суми неустойки (штрафу), сплачені експедитору його клієнтом за наднормативний простій транспортних засобів перевізника? Директор Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Д.С. Гарний