Изменения в законодательстве о кассовых операциях, усиление контроля кассовой дисциплины, расширение сферы применения кассовых аппаратов, фискализация онлайн-расчетов – это вопросы сейчас в приоритете у правительства.
Однако предлагаемые шаги в этом направлении воспринимаются бизнесом резко негативно. Причин тому несколько.
1. Устаревшая законодательная база
Нормативно-правовые акты, регулирующие применения кассовых аппаратов, были приняты в 90-е годы. Но на самом деле ситуация еще хуже. Нормативная база 90-х была в свое время разработана на базе инструкций и распоряжений Госкомстата и Министерства финансов СССР 1973 года. Например, форма приходного кассового ордера КО-1 по сравнению с таким же бланком 1973 года почти не претерпела изменений.
Действующими остаются некоторые инструкции о заполнении форм, которые неприменимы в современном деловом обороте.
2. Неразбериха в самих нормативно-правовых актах
Основной законодательный акт в этой сфере - Закон об РРО №265/95 от 6 июля 1995 года. В законе указано, что это единственный нормативный акт, который может регулировать вопросы наличных расчетов и кассовой дисциплины. Отдельные нормы обращения наличных и применения РРО вынесены в текст Налогового кодекса Украины. Но фактически по какой-то причине применяется также Указ Президента Украины №436/95 от 12 июня 1995 года, согласно которому на субъектов хозяйствования налагаются санкции за нарушения норм о регулировании обращения наличных средств. Размеры санкций внушительные - двукратные, пятикратные штрафы от суммы нарушения. Указанные штрафные санкции не предусмотрены Законом об РРО, но действие Указа не было приостановлено или отменено.
Многие вопросы работы с кассой и кассовыми аппаратами либо не урегулированы однозначно, либо настолько формализованы, что приводят к гарантированному нарушению законодательства.
Пример
Существует требование о заполнении книги КУРО (книги учета расчетных операций) без ошибок. Порядком ведения этой книги предусмотрено, что на странице может быть не более 5 ошибок (исправлений). Если ошибок больше, страницу следует перечеркнуть и переписать. Но что будет, если ошибок больше? Оказывается, санкций за такое «нарушение» нет, они просто не предусмотрены. Но на практике проверяющие утверждают, что страницы, на которых больше 5 ошибок или исправлений, будут аннулированы и к таким записям (суммам) будет применена пятикратная санкция за неоприходование. Сегодня мы поднимаем вопрос о необходимости ведения такой книги вообще.
Подобных примеров множество.
3. Проверка соблюдения кассовой дисциплины = штраф
В результате фактической проверки, которые проводятся органами Государственной фискальной службы Украины, санкции ждут даже добросовестных предпринимателей, которые установили и используют кассовый аппарат, действительно соблюдают все эти сложные требования относительно оприходования, инкассации средств. Во-первых, потому что визиты контролеров к такому добросовестному предпринимателю практически гарантированы, в отличие от тех, кто нарушает закон и работает «в черную», без РРО. А во-вторых, потому что законодательная база в этой сфере устаревшая и несовершенная, а штрафные санкции предусмотрены в очень крупных размерах. Санкций в таких размерах нет ни за одно другое нарушение: ни по НДС, ни по налогу на прибыль. Фактически такой штраф может превышать прибыль предприятия и привести к банкротству бизнесмена.
Альтернатива есть - договориться с проверяющим. Взятка позволит избежать критических проблем и работать спокойно дальше, до следующей такой проверки. Получается, что декларируя ужесточение мер контроля и мониторинга кассовой дисциплины, правительство стимулирует коррупцию в этой сфере. И если это не так, тогда следует упростить документооборот касс и торговых точек и упразднить санкции за формальные нарушения по отношению к добросовестным плательщикам.
Перспектива фискализации интернет-расчетов
Пока существуют такие пробелы и «работают» баснословные финансовые санкции за нарушения, нововведения в части фискализации онлайн-расчетов вводить нельзя. В том виде, в котором сейчас находится документооборот кассовых операций, практика фискализации онлайн-расчетов будет разрушительной для бизнеса и лишь усилит коррупцию при проверках.
По результатам пресс-конференции мы обращаемся к предпринимателям и предприятиям с просьбой направить нам свои предложения об устранении барьеров и устаревших норм законов с сфере применения кассовых аппаратов и дисциплины наличных расчетов.
Мы собираемся обобщить как собственную практику, так и практику бизнеса, и направить коллективное обращение в комитет Верховной Рады по вопросам банковской, налоговой, таможенной политики для внесения предложений в виде соответствующего законопроекта.
Прес-реліз
Агентство «Інтерфакс-Україна», 27.11.2017 року.
Прес-конференція
«Перевірки касової дисципліни та готівкових розрахунків. Сучасна практика фіскалізації розрахунків на базі законодавства 90-х»
Зміни в законодавстві про касові операції, посилення контролю касової дисципліни, розширення сфери застосування касових апаратів, фіскалізація онлайн-розрахунків – уряд зараз розглядає ці питання як одні з пріоритетних.
Однак пропоновані кроки в цьому напрямку сприймаються бізнесом різко негативно. Причин тому кілька.
1. Застаріла законодавча база
Нормативно-правові акти, що регулюють застосування касових апаратів, були прийняті в 90-і роки. Але насправді ситуація ще гірша. Нормативна база 90-х була свого часу розроблена на базі інструкцій і розпоряджень Держкомстату та Міністерства фінансів СРСР 1973 року. Наприклад, форма прибуткового касового ордера КО-1 в порівнянні з таким же бланком 1973 року майже не зазнала змін.
Чинними залишаються деякі інструкції про заповнення форм, які не відповідають сучасному діловому обороту.
2. Плутанина в самих нормативно-правових актах
Основний законодавчий акт у цій сфері - Закон про РРО №265/95 від 6 липня 1995 року. У законі зазначено, що це єдиний нормативний акт, який може регулювати питання готівкових розрахунків і касової дисципліни. Окремі норми обігу готівки та застосування РРО винесені в текст Податкового кодексу України. Але фактично з якоїсь причини застосовується також Указ Президента України №436/95 від 12 червня 1995 року, згідно з яким на суб'єктів господарювання накладаються санкції за порушення норм щодо регулювання обігу готівки. Розміри санкцій значні - двократний, п'ятикратний штраф від суми порушення. Зазначені штрафні санкції не передбачені Законом про РРО, але Указ не було призупинено або скасовано.
Багато питань роботи з касою і касовими апаратами або не врегульовані однозначно, або настільки формалізовані, що призводять до гарантованого порушення законодавства.
Приклад
Існує вимога про заповнення книги КОРО (книги обліку розрахункових операцій) без помилок. Порядком ведення цієї книги передбачено, що на сторінці може бути не більше 5 помилок (виправлень). Якщо помилок більше, сторінку слід перекреслити і переписати. Але що буде, якщо помилок більше? Виявляється, санкцій за таке «порушення» немає, вони просто не передбачені. Але на практиці перевіряючі стверджують, що сторінки, на яких більше 5 помилок або виправлень, будуть анульовані і до таких записів (сум) буде застосована п'ятикратна санкція за неоприбуткування. Сьогодні ми піднімаємо питання про необхідність ведення такої книги взагалі.
Подібних прикладів безліч.
3. Перевірка дотримання касової дисципліни = штраф
В результаті фактичної перевірки, які проводяться органами Державної фіскальної служби України, санкції чекають навіть сумлінних підприємців, які встановили та використовують касовий апарат, дійсно дотримуються всіх цих складних вимог щодо оприбуткування, інкасації коштів. По-перше, тому що візити контролерів до такого сумлінного підприємця практично гарантовані, на відміну від тих, хто порушує закон і працює «в чорну», без РРО. А по-друге, тому що законодавча база в цій сфері застаріла і недосконала, а штрафні санкції передбачені в дуже великих розмірах. Санкцій в таких розмірах немає ні за одне інше порушення: ні по ПДВ, ні з податку на прибуток. Фактично такий штраф може перевищувати прибуток підприємства і привести до банкрутства бізнесмена.
Альтернатива є - домовитися з перевіряючим. Хабар дозволить уникнути критичних проблем і працювати спокійно далі, до наступної такої перевірки. Виходить, що декларуючи посилення заходів контролю і моніторингу касової дисципліни, уряд стимулює корупцію в цій сфері. І якщо це не так, тоді слід спростити документообіг кас і торгових точок і скасувати санкції за формальні порушення по відношенню до добросовісних платників.
Перспектива фіскалізації інтернет-розрахунків
Поки існують такі прогалини і «працюють» нечувані фінансові санкції за порушення, нововведення в частині фіскалізації онлайн-розрахунків вводити не можна. У тому вигляді, в якому зараз знаходиться документообіг касових операцій, практика фіскалізації онлайн-розрахунків буде руйнівною для бізнесу і лише посилить корупцію при перевірках.
За результатами прес-конференції ми звертаємося до підприємців і підприємств з проханням направити нам свої пропозиції про усунення бар'єрів і застарілих норм законів у сфері застосування касових апаратів і дисципліни готівкових розрахунків.
Ми збираємося узагальнити як власну практику, так і практику бізнесу, і направити колективне звернення до комітету Верховної Ради з питань банківської, податкової, митної політики для внесення пропозицій у вигляді відповідного законопроекту.
Подробнее об РРО и кассовых операциях- на семинаре КЦПРБ.
kievbusinesscentre.com.ua
