Киевский центр поддержки и развития бизнеса по результатам круглого стола подготовил очередное обращение в профильный Комитет Верховной Рады с предложениями по усовершенствованию порядка налогообложения туроператоров налогом на добавленную стоимость.
Текст обращения приведен ниже.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики
Хомутинніку В.Ю.
Відносно вдосконалення норм податкового
законодавства щодо порядку визначення туристичними
операторами податкових зобов’язань з ПДВ
Шановний Віталіє Юрійовичу!
Листом від 08.02.2012 року № 32/02-12-04 ми зверталися до Комітету з пропозиціями відносно внесення змін до Податкового кодексу України, метою яких є надання туристичним агентам можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування у другій групі платників податку. Висловлюємо сподівання, що наші пропозиції будуть визнані обґрунтованими та доцільними.
Проте до нашої компанії продовжують надходити звернення. Туристичні фірми просять посприяти удосконаленню правового регулювання обліку та оподаткування суб’єктів туристичної діяльності, що здійснюються відповідно до ст.207 Податкового кодексу України. Одним з питань, що недостатньо чітко врегульовано нормами податкового законодавства, є порядок визначення туристичними операторами податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі, якщо на момент отримання ними коштів в якості попередньої оплати за послуги туристичний продукт оператором ще не сформовано.
Пунктом 207.2 ПК України передбачено, що базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги). Аналогічне правило міститься у пункті 207.3 ПК України щодо реалізації туристичного продукту, призначеного для його споживання (отримання) за межами території України.
При цьому в Кодексі відсутні норми, які б регламентували порядок визначення бази оподаткування ПДВ туроператором, який перебуває в процесі створення туристичного продукту, а саме укладає договори, здійснює замовлення (бронювання) послуг з тимчасового розміщення в Україні чи за кордоном, послуг авіаперевезення, трансферу, екскурсійного обслуговування тощо, і при цьому такий туроператор вже отримав від турагентів або замовників кошти в оплату несформованого туристичного продукту, але не може точно визначити обсяг витрат на створення турпродукту.
Зазначаємо, що описана вище практика роботи туристичних фірм обумовлена факторами, характерними для туристичної галузі будь-якої країни, а саме факторами сезонності, підвищеного попиту на деякі напрямки подорожувань, жорсткими умовами контрактів іноземних та вітчизняних партнерів туроператорів – постачальників окремих туристичних послуг тощо.
А оскільки туроператори зобов’язані визначати свої податкові зобов’язання з податку на додану вартість на момент отримання оплати за туристичний продукт (пункт 187.1 ПК України), а базою оподаткування ПДВ зазначених суб’єктів є їхня винагорода (різниця між виручкою за турпродукт і собівартістю турпродукту), на практиці застосовуються наступні варіанти визначення податкових зобов’язань з ПДВ:
- визначити податкові зобов’язання виходячи лише із суми виручки від реалізації турпродукту, що є економічно невигідним;
- визначити податкові зобов’язання не на момент отримання коштів, а в податковому періоді, коли стане відомим розмір витрат, а отже і розмір винагороди, проте цей підхід є ризикованим з точки зору можливого донарахування податкових зобов’язань органами ДПС та застосування по відношенню до платника податків штрафних санкцій;
- визначити податкові зобов’язання на дату надходження коштів в оплату туристичного продукту виходячи з планових (прогнозних) витрат на створення такого турпродукту.
Останній з наведених варіантів вважаємо найбільш зваженим та економічно обґрунтованим. Саме такий підхід до визначення туроператором податкових зобов’язань з податку на додану вартість відображено у листі Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики № 04-39/10-1038 від 14.10.2011 року. Аналогічні рекомендації щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ виходячи з планових (прогнозних) витрат туроператорів свого часу наводилися у листі ДПАУ № 22113/7/16-1517-26 від 08.10.2009 року.
Вважаємо, що запропонований підхід вкрай необхідно відобразити в тексті Податкового кодексу України. Пропонуємо доповнити пункти 207.2 та 207.3 відповідними абзацами або ж доповнити статтю 207 ПК України окремим пунктом наступного змісту: «У разі отримання туристичним оператором коштів в якості оплати за несформований туристичний продукт (туристичну послугу), тобто якщо розмір витрат на придбання (створення) туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги) ще остаточно не визначено, базою оподаткування є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю призначеного для реалізації ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю планових витрат на придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги)».
З повагою,
Директор Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Д.С. Гарний
Керівник Департаменту аудиту та бухгалтерського супроводу
Київського центру підтримки і розвитку бізнесу О.Г. Федак
