Конвертація боргу в капітал (Debt-to-Equity Swap): як безпечно оформити для українського ТОВ
Механізм D2E swap дозволяє «закрити» борг ТОВ перед учасником через збільшення статутного капіталу. Розбираємо покроково: корпоративне право, ПДФО і військовий збір, КІК, позиція ДПС, судова практика і типові помилки.
Механізм «Debt-to-Equity Swap» (D2E swap) — це операція, коли борг компанії перед своїм учасником не повертається грошима, а «перетворюється» на його додатковий вклад до статутного капіталу. Для українського ТОВ така можливість прямо зʼявилася лише з ухваленням Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у 2018 році. До того подібні схеми в законі прямо не описувалися, а податкові органи та банки часто ставилися до них із підозрою.
Сьогодні операція дозволена законом, але до її оформлення є низка вимог — і саме на них найчастіше «горить» бізнес. У цій статті розбираємо один із типових, але юридично найскладніших сценаріїв: конвертація в капітал права вимоги, отриманого власником-фізособою після ліквідації іноземної компанії-кредитора.
1. Ситуація, з якої все починається
У 2015 році громадянин України створив дві компанії:
- українське ТОВ (він — єдиний учасник);
- естонську компанію (OÜ).
За час діяльності естонська компанія надала українському ТОВ позику на 5 000 000 євро. Далі приймається рішення про ліквідацію OÜ. Єдиний актив, який залишається після розрахунків з усіма кредиторами в Естонії, — право вимоги до українського ТОВ на цю саму суму.
Це право вимоги при ліквідації переходить до кінцевого бенефіціара як ліквідаційне майно OÜ. Далі власник планує «закрити» борг українського ТОВ так:
- Загальні збори ТОВ приймають рішення про збільшення статутного капіталу на суму, еквівалентну отриманому праву вимоги.
- У власника виникає власне грошове зобовʼязання перед ТОВ — внести відповідний додатковий вклад.
- Дві зустрічні грошові вимоги — старий борг ТОВ перед власником і новий обовʼязок власника внести вклад — припиняються одночасним зарахуванням.
У бізнес-практиці таку операцію зазвичай називають зарахуванням зустрічних однорідних вимог — хоча юридично це спрощена назва.
На що звернути увагу. Єдиний учасник тут одночасно є кінцевим власником обох компаній, кредитором і боржником. Те, що борг ніхто роками не стягував, саме собою не забороняє наступного зарахування — але ДПС при перевірці, найімовірніше, поставить питання про «економічну логіку» такої тривалої відстрочки. Її варто заздалегідь обґрунтувати документально: умовами договору позики, бізнес-планом групи компаній тощо.
2. Податкові наслідки для власника в Україні
ПДФО та військовий збір
Власник — податковий резидент України, тому перехід до нього права вимоги на 5 000 000 євро тягне прямі податкові наслідки. Отримання майна (включно з майновими правами) при ліквідації іноземної юрособи визнається іноземним доходом (ст. 170.11 ПКУ):
- Ставки: ПДФО — 18 %, військовий збір — 5 % (сумарно 23 %).
- База: податок нараховується на інвестиційний прибуток — різницю між ринковою вартістю отриманого права вимоги (5 млн євро у гривневому еквіваленті) та документально підтвердженими витратами на створення (придбання) чи збільшення капіталу естонської компанії у минулому.
⚠️ Правило. Податок обчислюється та сплачується на підставі річної декларації про майновий стан за рік, у якому офіційно завершилася ліквідація OÜ та перейшли права вимоги. Скажімо, якщо майнові права отримано у 2026 році — декларація подається до 30 квітня 2027 року, податок сплачується до 1 серпня 2027 року.
Вимоги щодо КІК
У звʼязку з ліквідацією естонського активу власник додатково зобовʼязаний:
- Повідомити про припинення участі в КІК — протягом 60 днів з дня офіційного виключення OÜ з Комерційного регістра Естонії (Äriregister).
- Подати звіт про КІК — повний або скорочений, разом із річною декларацією про майновий стан за звітний рік.
3. Позиція Державної податкової служби (ДПС)
При аналізі транскордонних D2E ДПС займає обережну фіскальну позицію:
- Момент переходу прав. Зарахування не буде визнане легітимним, якщо проведене до офіційного завершення ліквідації нерезидента. Договір зарахування з власником ТОВ може підписувати лише після того, як естонський реєстратор видасть документ про закриття компанії, а розподільчий баланс зафіксує перехід права вимоги до власника.
- Позовна давність. Якщо строк повернення 5 млн євро минув понад 3 роки тому (з урахуванням зупинення строків на час воєнного стану), ДПС може спробувати класифікувати борг як безнадійну кредиторську заборгованість ТОВ і нарахувати 18 % податку на прибуток на рівні компанії ще до зарахування. Це один із ключових ризиків усієї схеми — за потреби строки договору позики варто вчасно продовжувати додатковими угодами.
- Валютний контроль. Банк, як правило, вимагає повністю змінити анкету валютного договору в системі НБУ (замінити кредитора-нерезидента на фізичну особу — власника компанії) до проведення зарахування.
Позиція ДПС щодо податку на прибуток у ТОВ
Головне питання для бізнесу — чи виникає дохід у самого ТОВ, коли воно «закриває» борг перед учасником і змінює його на частку в капіталі.
- ІПК ДПС України від 06.11.2023 № 3977/ІПК/99-00-21-02-02-06. ДПС прямо підтверджує, що додаткові вклади до статутного капіталу можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником (ст. 18 Закону про ТОВ і ст. 601 ЦК України). Спеціальних коригувань фінансового результату Кодекс не передбачає — операція відображається за загальними правилами бухобліку.
- ІПК ДПС України від 21.01.2026 № 428/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК. Свіжіша консультація стосується близького інструменту — внесення боргу перед учасником-нерезидентом до додаткового капіталу товариства (без зміни розміру статутного капіталу), який зʼявився в законі з серпня 2025 року. ДПС і тут підтверджує: спеціальних коригувань немає, все відображається за правилами бухобліку. Висновок практично корисний і для «класичного» D2E, хоча стосується сусіднього інструменту — тому розглядайте його як додатковий аргумент, а не як пряме регулювання статутного капіталу.
Окремо ДПС нагадує, що обмін права вимоги за позикою на частку у статутному капіталі (чи вклад у додатковий капітал) не створює ПДВ-зобовʼязань (пп. 196.1.1 та 196.1.5 ПКУ).
4. Судова практика: типові маркери ризику
Норми, які дозволяють зарахування вимог при збільшенні капіталу ТОВ, діють із червня 2018 року. За цей час суди сформували кілька стійких маркерів ризику:
- Формальні вимоги до протоколу. Суди наголошують: рішення загальних зборів (або рішення єдиного учасника) про збільшення капіталу має прямо та детально фіксувати негрошову форму вкладу. Якщо в рішенні не прописано, що вклад вноситься саме шляхом зарахування конкретної однорідної вимоги (з реквізитами договору позики) — процедура ризикує бути визнана недійсною. Технічно вимога проста — головне не забути.
- Реальність та однорідність вимог. Зарахування правомірне за ст. 601 ЦК, але суди уважно перевіряють «актуальність» боргу. Класичне правило: на момент угоди про зарахування строк виконання зобовʼязання з повернення позики вже має настати. Якщо за договором позика повертається у 2028 році, а зарахування проводиться у 2026-му без зміни умов — податкова успішно оскаржує такі операції. Не забуваймо: ЦК дозволяє й інші способи припинення зобовʼязань (наприклад, новацію) — конкретну конструкцію варто узгоджувати з юристом під фактичні обставини.
- Спори щодо безнадійної заборгованості. Якщо ДПС доводить, що зобовʼязання ТОВ перед кредитором фактично стало безнадійним (минули строки давності, зобовʼязання фактично списано), суди нерідко стають на бік податкової й зобовʼязують компанію сплатити податок на прибуток із «віртуального» доходу. Ще один аргумент — не затягувати з оформленням і стежити за строками позовної давності.
5. Резюме для клієнта (власника)
| Етап / ризик | Ключова вимога / наслідок | Статус / дія |
|---|---|---|
| Корпоративне право | Зарахування боргу в рахунок збільшення статутного капіталу ТОВ дозволене чинним Законом про ТОВ. | Дозволено. Оформити Протокол і Договір зарахування з детальним описом вкладу. |
| Фінансовий обсяг | Операція проводиться на суму 5 000 000 євро за офіційним курсом НБУ на дату прийняття рішення. | Контроль курсу. У ТОВ обовʼязково виникнуть курсові різниці. |
| Особистий податок власника | Виникає іноземний дохід. Податок 23 % (ПДФО + ВЗ) — на різницю між 5 млн євро та витратами на купівлю/капіталізацію OÜ у 2015 році. | Обовʼязково до сплати. Підготувати документи про витрати 2015 року для зменшення бази. |
| Строки давності позики | Борг не повинен бути простроченим (понад 3 роки). | Перевірити договори. За потреби — підписати додаткові угоди про продовження строків. |
| Комерційний банк | Банк не погодить зміну валютного договору без документів про легальність походження 5 млн євро на рівні Естонії. | Фінмоніторинг: заздалегідь зібрати виписки, контракти та інвойси естонської компанії. |
Рекомендована послідовність дій
- Повна ліквідація в Естонії з отриманням розподільчого балансу (плану розподілу активів).
- Зміна кредитора в українському обслуговуючому банку (заміна нерезидента на фізособу-власника).
- Корпоративне рішення про зарахування та його нотаріальне посвідчення.
- Проведення змін у ЄДР.
- Подання КІК-звітності та сплата особистого ПДФО.
Важливе застереження
Описана схема загалом робоча та дозволена законом, але вона одночасно зачіпає цивільне, корпоративне, податкове та валютне регулювання — і в кожній із цих сфер є свої нюанси, винятки та актуальна (часом суперечлива) практика. Ця стаття дає лише загальну орієнтацію і не замінює індивідуальної юридичної консультації. Перш ніж реалізовувати подібну операцію на практиці, наполегливо рекомендуємо залучити профільних юристів і податкових консультантів, які детально вивчать саме ваші документи, строки й обставини.