Виділ без ПДВ: Верховний Суд підтвердив, що передача активів правонаступнику не є постачанням

Реструктуризація бізнесу через виділ — один із найпоширеніших інструментів, до якого вдаються власники: щоб відокремити напрям діяльності, підготувати частину бізнесу до продажу, розділити активи між партнерами чи винести ризиковий сегмент в окрему юрособу. І майже завжди на цьому шляху виникає одне й те саме побоювання: чи не побачить податкова в передачі майна новоствореній компанії звичайне постачання — з донарахуванням ПДВ на всю вартість переданих активів?

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2026 року (справа №520/1628/25) це побоювання знімає — і робить це, спираючись на послідовну, роками напрацьовану судову практику. Розберемо, що саме підтвердив суд, за яких умов це працює і де все ж лишаються ризики.

Що вирішив суд

Суть висновку проста і для бізнесу принципова: передача активів — товарно-матеріальних цінностей, основних фондів, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів і зобовʼязань — від підприємства, що реорганізується, до новоствореного правонаступника в процесі виділу не є обʼєктом оподаткування ПДВ.

Логіка суду будується на визначенні того, що взагалі є обʼєктом ПДВ. Відповідно до пункту 185.1 Податкового кодексу, ПДВ оподатковуються операції з постачання товарів і послуг. А передача майна за розподільчим балансом при виділі — це не постачання. Це не продаж, не безоплатна передача в комерційному сенсі й не бартер: це технічний перехід частини майна, прав та обовʼязків до правонаступника в межах реорганізації, за рішенням власників. Немає постачання — немає й обʼєкта оподаткування.

Суд прямо зазначив, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, ТМЦ, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості при утворенні нового підприємства шляхом виділу не можуть вважатися операціями з постачання у розумінні податкового законодавства.

Це не новина, а підтвердження сталої практики — і саме тому це цінно

Найважливіше в цьому рішенні — не те, що воно нове, а те, що воно не нове. Суд послався на цілу лінію власних попередніх постанов, які роками говорять те саме: у справах №822/2434/16 (2021), №640/1845/19 (2020), №817/76/17 (2021), №810/4427/18 (2023), №320/6091/24 (2025) та №160/29715/23 (2025).

Для власника це має практичне значення. Одне рішення суду — це прецедент, який теоретично можна оскаржити чи обійти. А стала практика Верховного Суду, підтверджена шість разів поспіль протягом п'яти років, — це вже усталена правова позиція, на яку можна спиратися при плануванні реструктуризації з високим ступенем передбачуваності. Ризик того, що суд раптом розверне цю позицію, мінімальний.

Чому це взагалі підтверджено ще й на рівні Кодексу

Судова практика тут не суперечить закону, а розкриває його. У самому Податковому кодексі закладено логіку, за якою реорганізація виведена з-під ПДВ:

• Підпункт 196.1.7 ПКУ прямо встановлює, що операції з реорганізації юридичних осіб не є обʼєктом оподаткування ПДВ.
• Пункт 184.7 ПКУ окремо звільняє реорганізацію (у тому числі виділ) від обовʼязку нараховувати «умовні» податкові зобовʼязання за товарами й активами, які не були використані в оподатковуваних операціях. Тобто при виділі підприємство, що реорганізується, не нараховує ПДВ-зобовʼязання й не зменшує раніше сформований податковий кредит за переданими активами.

Іншими словами, законодавець свідомо не вважає реорганізацію операцією, що створює додану вартість. Суд лише послідовно захищає цю логіку від спроб контролюючого органу трактувати передачу майна як приховане постачання.

Ключова умова: належне документальне оформлення

І ось найважливіше для практики. Звільнення від ПДВ не є автоматичним просто тому, що ви назвали операцію «виділом». Воно працює лише за умови, що виділ реальний і належно оформлений документально. Саме на це суд звернув особливу увагу.

У розглянутій справі підтвердженням реальності стало те, що підприємство, яке реорганізувалося, повідомило кредиторів про заплановану процедуру виділу — зокрема, одного з кредиторів було повідомлено листом і отримано згоду на переведення боргу.

Що це означає для власника на практиці — перелік документів, без яких звільнення від ПДВ під загрозою:

• Рішення власників (загальних зборів) про виділ.
• Розподільчий баланс — саме він, а не передавальний акт: для виділу й поділу законодавство вимагає розподільчого балансу, тоді як передавальний акт складається при злитті, приєднанні та перетворенні.
• Акти приймання-передачі конкретних активів.
• ТТН на переміщення товарно-матеріальних цінностей і основних фондів.
• Повідомлення кредиторів про реорганізацію та, де потрібно, згода на переведення боргу.
• Державна реєстрація новоствореної юрособи-правонаступника й відповідних змін щодо підприємства, з якого здійснено виділ.

Відсутність або недбале оформлення цих документів — це саме та шпарина, через яку податкова намагається перекваліфікувати виділ у постачання. Практична порада проста: документальний супровід виділу має бути бездоганним ще до подання, а не збиратися заднім числом під час перевірки.

Де все ж лишаються ризики

Підтверджена практика знімає головне питання щодо ПДВ, але виділ — комплексна операція, і поряд із нею існують суміжні ризики, які власнику варто тримати в полі зору.

Позапланова перевірка — майже неминуча. Розпочата реорганізація (крім перетворення), у тому числі виділ, є підставою для документальної позапланової перевірки. Тобто сам факт виділу з високою ймовірністю приведе до вас перевіряльників — і саме тут перевіряється якість документального оформлення. Готуватися до цього треба заздалегідь.

Перенесення податкового кредиту й від'ємного значення ПДВ — не автоматичне. Якщо правонаступник претендує на перенесення на себе від'ємного значення ПДВ підприємства, що реорганізується, це відбувається за заявою й, як правило, після підтвердження документальною перевіркою. «Само собою» ніщо не переходить.

Субсидіарна відповідальність за боргами. Виділ не є способом «залишити борги на старій компанії». Юридична особа, утворена внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які за розподільчим балансом не перейшли до неї, і навпаки. Спроба використати виділ для уникнення розрахунків із кредиторами не спрацює й створить додаткові ризики.

Спеціальні активи — окремі правила. Для окремих видів майна та прав діють свої обмеження. Наприклад, у практиці Верховного Суду передача права оренди державної чи комунальної землі при виділі кваліфікувалася як відчуження цього права, що може суперечити обмеженням земельного законодавства. Тобто універсального «все переходить без наслідків» не існує — кожен специфічний актив потребує окремої перевірки.

Ризик статусу «ризикового» платника. Хоча сам факт реорганізації не має автоматично включати правонаступника до переліку ризикових платників ПДВ, новостворена компанія без історії операцій нерідко стикається з підвищеною увагою системи моніторингу й блокуванням податкових накладних на старті. Таблицю даних платника й підтвердження реальності діяльності варто готувати одразу.

Що з цього має винести власник

Якщо звести все до кількох тез:

1. Передача активів під час виділу не оподатковується ПДВ — це підтверджена, стала позиція Верховного Суду, а не разовий виняток.
2. Це звільнення обумовлене реальністю та документами: рішення власників, розподільчий баланс, акти, ТТН, повідомлення кредиторів. Без них захист зникає.
3. Виділ майже завжди тягне позапланову перевірку — до неї треба готуватися як до планової події, а не як до несподіванки.
4. Виділ не звільняє від боргів і не працює як універсальний інструмент оптимізації — у нього є свої суміжні ризики.

Реструктуризація через виділ — потужний і цілком легальний інструмент. Але його ефективність повністю залежить від якості юридичного й податкового супроводу. Різниця між «виділ без жодних податкових наслідків» і «донарахування ПДВ на всю вартість активів плюс штрафи» — це саме якість документів і послідовність дій, а не удача.

Висновок

Постанова ВС від 14 липня 2026 року — гарна новина для власників, які планують реструктуризацію: держава в особі суду вкотре підтвердила, що виділ не є прихованим продажем і не створює обʼєкта ПДВ. Але ця новина адресована саме тим, хто робить виділ правильно — з повним пакетом документів, реальним економічним змістом і готовністю до перевірки. Для тих, хто сподівається «просто переписати активи» без належного оформлення, те саме рішення читається як застереження: суд захищає реальний виділ, а не його імітацію.

Плануєте реструктуризацію або виділ? Юристи й податкові експерти КЦПРБ супроводять операцію під ключ: побудують безпечну структуру, підготують розподільчий баланс і повний пакет документів та проведуть вас через позапланову перевірку без донарахувань. [Замовити зустріч з експертом →]

---

Матеріал має аналітичний та інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною чи податковою консультацією. Кваліфікація конкретної операції залежить від її обставин; рішення варто ухвалювати з урахуванням актуальної редакції законодавства та професійного супроводу. Згадана судова практика: постанова КАС ВС від 14.07.2026 у справі №520/1628/25 та пов'язані рішення.