Що бачить податкова у 2026 році: повний огляд джерел даних ДПС
Кордон, «Оберіг», пошта і післяплата, банки, CRS 2.0, митниця, нотаріуси та маркетплейси: зведена таблиця джерел, з яких ДПС отримує дані у 2026 році, з механізмами обміну та обмеженнями.
Питання «що насправді бачить податкова?» — одне з найпопулярніших серед підприємців, ФОП і звичайних громадян. У мережі гуляє чимало міфів: від «податкова бачить кожну картку і кожну покупку» до «якщо продавати через пошту — ніхто не дізнається». Правда десь посередині.
У 2026 році держава дійсно активно вибудовує обмін даними між різними реєстрами й відомствами. Це і кордон, і ТЦК, а також пошта, банки, митниця, нотаріуси, а незабаром і маркетплейси. Але це не суцільний моніторинг у реальному часі, а набір конкретних каналів, кожен з яких має свої межі, умови спрацювання та законодавчі підстави.
Нижче наводимо зведену таблицю, яка показує, звідки ДПС отримує інформацію, як саме відбувається обмін даними і які нюанси варто знати, перш ніж лякатися (або, навпаки, розслаблятися). Матеріал доповнює наші розбори межі між законною економією на податках та ухиленням і фінмоніторингу особистої картки.
“Нижче наводимо зведену таблицю, яка показує, звідки ДПС отримує інформацію, як саме відбувається обмін даними і які нюанси варто знати, перш ніж лякатися (або, навпаки, розслаблятися).”
Таблиця: джерела даних, які використовує ДПС
| Джерело даних | Що саме бачить ДПС | Як отримує (механізм) | Нюанси та обмеження | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| Кордон (Держприкордонслужба) | Факти перетину кордону конкретною особою, дати виїзду й в'їзду | Автоматизований електронний обмін між ДПС і Держприкордонслужбою (запрацював у серпні 2026, договір і протокол підписано 3 серпня) | Не показує, чим людина займалася за кордоном, а лише сам факт перебування; використовується в сукупності з іншими даними: визначення податкового резидентства, перевірка, чи не підписував керівник документи, фактично перебуваючи за межами України | Сам факт виїзду не є порушенням; питання виникають лише при невідповідності з іншими даними (наприклад, працює РРО, а найманих працівників офіційно немає) |
| ТЦК і реєстр «Оберіг» | ДПС передає до «Оберега» дані з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про чоловіків 18–60 років (роботу, статус ФОП тощо) | Обмін за постановою КМУ №981 від 29.07.2026, за визначеним переліком даних, протягом 90 днів | Це односторонній обмін «ДПС → Оберіг», а не «ТЦК передав податковій усе про вас» — податкова не отримує повного військового досьє людини | Закриття ФОП само по собі не «ховає» від ТЦК чи податкової |
| Пошта і післяплата (Укрпошта, NovaPay та інші) | Дані одержувача післяплати: податковий номер, ПІБ, реквізити картки; NovaPay передає дані податковій з 1 березня 2025 року | Посилені вимоги до оформлення чеків і супровідних документів з 1 серпня; дані фіксуються й передаються ДПС | При відправленні через Укрпошту РРО не обов'язковий, але отриманий дохід усе одно підлягає декларуванню; ризик виникає при систематичності (десятки-сотні відправлень), а не при разовому продажу | Продавці, які приймають оплату без РРО/ПРРО, отримують штрафи за порушення розрахункових операцій; без реєстрації ФОП — запити щодо походження доходів |
| Банки — внутрішні операції | Факти відкриття й закриття рахунків | Повідомлення банків до ДПС у випадках, передбачених законодавством | Банківська таємниця збережена; податкова не має онлайн-доступу до карткових витрат, для отримання детальної інформації потрібна встановлена законом процедура | Найпоширеніший міф про податкову спростовується прямо тут |
| Банки і криптоактиви — міжнародний обмін | Рахунки та фінансові активи податкових резидентів України за кордоном, включно з електронними грошима й криптоактивами | Автоматичний обмін фінансовою інформацією за стандартом CRS; з 1 липня 2026 діє оновлений формат CRS 2.0 | Спрацьовує, якщо при відкритті рахунку за кордоном зазначені українські паспортні дані чи адреса; залежить від того, чи є країна учасницею обміну | Повна анонімність іноземних рахунків і криптоактивів більше не гарантована |
| Митниця | Митні декларації, дані імпорту й експорту, кількість і вартість товарів, рух через кордон | Накопичення й зіставлення митних даних з податковим та бухгалтерським обліком | Не «кожна закордонна покупка в реальному часі»; питання виникають при розбіжності задекларованого й фактичного обліку або невідповідності доходів обсягу імпорту | Найбільш чутливо для бізнесу з регулярною зовнішньоекономічною діяльністю |
| Нерухомість (через нотаріусів) | Дані сторін договору, вид угоди (купівля-продаж, обмін, дарування), об'єкт (адреса, площа, тип), вартість угоди | Нова норма Податкового кодексу з 1 січня 2026: нотаріуси щокварталу передають дані до ДПС; реєстратори — протягом 15 днів після завершення кварталу | Діє автоматично, без окремих заяв від громадянина; на підставі цих даних податкова перераховує податок на нерухомість | Механізм, який рідко згадують поряд із «класичними» каналами (кордон, банки, митниця) |
| Цифрові платформи та маркетплейси (OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Uber, Airbnb, Upwork тощо) | Доходи користувачів платформ, ідентифікаційні дані продавців і виконавців | Закон №15111-д (імплементація директиви ЄС DAC7): платформи мають стати податковими агентами й передавати дані до ДПС | Станом на середину серпня 2026 закон ухвалений Верховною Радою (9 червня), але Президент його ще не підписав. Жодна норма не діє, а орієнтовні строки (реєстрація операторів — з 1 листопада 2026, спецрежим оподаткування доходів — з 1 січня 2027) прив'язані до дня офіційного опублікування закону, якого поки не було | Це очікуваний, а не чинний механізм. Плутати його з уже працюючими каналами не варто |
Що це означає на практиці
Ключовий висновок простий: у податкової немає «чарівної кнопки», яка одразу показує все про кожну людину — де вона була, скільки витратила і скільки грошей лежить на її рахунках. Натомість є набір окремих джерел даних, які дедалі частіше зіставляються між собою. Саме зіставлення, а не якийсь один канал, і створює ризик. Коли перетин кордону не узгоджується з роботою РРО, коли систематичні поштові відправлення не супроводжуються реєстрацією ФОП, коли митна вартість товару не б'ється з задекларованими доходами, або коли продаж нерухомості автоматично «долітає» від нотаріуса до податкової.
Частина каналів уже працює на повну (кордон, пошта, CRS, нерухомість), частина — лише розгортається (обмін із «Обереґом»), а частина ще навіть не набрала чинності (закон про оподаткування доходів із цифрових платформ). Тому варто розрізняти те, що вже реально впливає на перевірки й запити ДПС сьогодні, і те, що лише готується запрацювати в найближчі місяці чи роки.
Для груп компаній зіставлення даних має ще один вимір — структура бізнесу. Про це докладно в матеріалах «Дроблення бізнесу — чи існуватиме воно після 2028 року? Частина I» та Частина II: ЗЕД.
Часті запитання
Чи бачить податкова мої витрати за карткою?
Ні. Банківська таємниця збережена: ДПС отримує повідомлення про відкриття й закриття рахунків, але не має онлайн-доступу до карткових операцій. Для отримання детальної інформації потрібна встановлена законом процедура.
Чи можна продавати через пошту без реєстрації ФОП?
Отриманий дохід підлягає декларуванню незалежно від способу відправлення. При відправленні через Укрпошту РРО не обов'язковий, але систематичні продажі (десятки-сотні відправлень) без реєстрації ФОП створюють ризик запитів щодо походження доходів і штрафів за порушення розрахункових операцій.
Чи вже діє оподаткування доходів з OLX, Rozetka та інших платформ?
Ні. Закон №15111-д (імплементація DAC7) ухвалений Верховною Радою 9 червня 2026 року, але станом на середину серпня Президент його не підписав. Жодна норма не діє; орієнтовні строки прив'язані до дня офіційного опублікування.
Що дає обмін даними з реєстром «Оберіг»?
Це односторонній обмін: ДПС передає до «Оберега» дані про чоловіків 18–60 років (роботу, статус ФОП). Податкова не отримує військового досьє людини. Закриття ФОП само по собі не «ховає» особу ні від ТЦК, ні від податкової.
Чи побачить ДПС мій іноземний рахунок або криптоактиви?
Так, якщо країна є учасницею автоматичного обміну за стандартом CRS (з 1 липня 2026 діє формат CRS 2.0) і при відкритті рахунку були зазначені українські паспортні дані чи адреса. Повна анонімність іноземних рахунків і криптоактивів більше не гарантована.
За матеріалами 7eminar.ua та відкритих джерел (ДПС України, Кабінет Міністрів України, PwC Україна).
